Новини
 

Проект Концепції відкритого проекту "Стратегія розвитку в Україні інформаційного суспільства та суспільства, що ґрунтується на знаннях" Всеукраїнської громадської організації "Украінська Федерація Інформатики"

1. Актуальність проекту.

Інформаційна революція і, як наслідок, виникнення інформаційного суспільства та його наступної фази - суспільства, що ґрунтується на знаннях - починають кардинально змінювати не лише світову і національні економіки, а й життя людей та спосіб влаштування сучасного світу. Тому ця проблема стала однією з головних для більшості міжнародних організацій, наукових та освітянських спільнот, ділових кіл і практично всіх освічених людей.

Для вироблення нової економічної та суспільної парадигми проводяться світові самміти та конференції з проблем інформаційного суспільства та суспільства, що ґрунтується на знаннях. Головними з них вже є напрацьовані концептуальні засади та програми розбудови нового інформаційного середовища як в світовому контексті, так і на національних рівнях. Зокрема, визначальний внесок в ці напрацювання зроблені світовим саммітом в м.Женеві (Швейцарія, грудень 2003), конференціями ЮНЕСКО, що відбулися в червні 2002 року в м.Майнц (Німеччина), та в березні 2003 року в м.Париж (Франція), саммітом ЮНІДО, що пройшов в Будапешті (Угорщина) у квітні 2003 року, трьома конференціями з цих питань в Україні. Наступний світовий самміт з проблем розбудови інформаційного суспільства, та суспільства, що ґрунтується на знаннях, відбудеться в 2005 році в Тунісі, де усі розвинуті країни світу репрезентуватимуть свої національні сегменти інформаційного суспільства та суспільства, що ґрунтується на знаннях, та буде вироблена єдина світова політика їх подальшої координації і розвитку.

Проблема стає більш актуальною ще й тому, що інформаційна революція почала суттєво впливати на структуру і характер розвитку світової економіки. Знання перетворилися у найважливіший фактор економічного і суспільного розвитку. Для групи розвинених країн, які входять до організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), темпи базового довгострокового зростання економіки залежать від підтримки і розширення глобальної бази знань, що стало можливим в умовах інформаційного суспільства. Сьогодні ці країни розбудовують свої економіки, які ґрунтуються на знаннях, створюючи мільйони робочих місць, пов'язаних з використанням новітніх знань по групах несподівано відкритих нових напрямів і дисциплін. За даними Світового банку, в більшості країн ОЕСР протягом останніх п'ятнадцяти років зростання доданої вартості в галузях, що ґрунтуються на знаннях, у середньому становило 3%, що стабільно перевищувало темпи загального економічного зростання, які не піднімалися вище 2,3%. Частка цих галузей у сукупній доданій вартості збільшилася в Німеччині з 51% до 60%, у Великобританії - з 45% до 51%, у Фінляндії - з 34% до 42%.

Процес глобалізації прискорює ці тенденції. Порівняльні переваги національних економік уже меншою мірою визначаються багатством природних ресурсів або дешевою робочою силою і дедалі більше - конкурентним застосуванням знань та науковими інноваціями. Суспільний прогрес сьогодні визначається насамперед процесом накопичення знань, що в результаті забезпечує нагромадження капіталу. В країнах ОЕСР обсяги капіталовкладень у нематеріальні активи, що формують національні бази знань, зокрема в професійну підготовку кадрів, наукові дослідження, патентування та ліцензування, програмне забезпечення для обчислювальних систем, маркетинг, дорівнюють, а інколи й перевищують капіталовкладення в основні фонди.

На жаль, країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою, до яких належить і Україна, ще не повною мірою використовують усі переваги й потенційні вигоди, які надає інформаційне суспільство. Генерування і використання знань, інвестиції в науку та освіту задля забезпечення сталого розвитку і підвищення рівня життя в різних країнах істотно різняться. За даними Світового банку, 85% сукупних світових інвестицій в науку здійснюють країни-члени ОЕСР, 11% - Індія, Китай і Бразилія та нові промислово розвинені країни Східної Азії, і лише 4% - решта країн світу, до яких належить і Україна. Тому країни з передовою економікою створили для себе благодатне замкнене коло, коли результати наукових досліджень і якісної підготовки кадрів забезпечують створення нових багатств, які є основною для подальшого суспільного розвитку.

В зв'язку з цим, країни, які ставлять собі за мету забезпечення сталого розвитку мають пріоритетно розвивати у себе національні сегменти інформаційного суспільства і суспільства, що ґрунтується на знаннях, інтегруючись зі своїми напрацюваннями у світове інформаційне середовище.

2. Особливості створення в Україні інформаційного суспільства і суспільства, що ґрунтується на знаннях.

Україна з 48-мільйонним населенням має один із найвищих у світі індексів освіченості (98%) і значний потенціал, але залишається країною з низькотехнологічною промисловістю та слаборозвиненою інформаційною інфраструктурою. В той же час Україна має дуже добрі передумови для швидкого розвитку національного сегменту інформаційного суспільства. Адже саме Україна змогла в 1952р. створити третій у світі комп'ютер після США та Великобританії, саме Україна сформувала всесвітньо відому школу в галузі кібернетики та обчислювальної техніки на чолі з академіками С.Лебедєвим і В.Глушковим. Ще у 70-80 роки минулого століття академік Глушков сформулював низку дуже важливих ідей, пов'язаних з інформатизацією суспільства, зокрема з впровадженням електронних грошей, розробкою державних АСУ тощо, які у поєднанні дають можливість говорити про формування інформаційного суспільства.

Наступне покоління вчених підняло ці ідеї на високий рівень, чим прославило українську школу кібернетики у світі. Особливістю українського підходу була значна частка інтелектуалізації інформаційного суспільства. Розроблені українською школою напрями, такі як штучний інтелект, нові підходи до розробки ЕОМ тощо, характеризувалися як новий якісний рубіж у світовій кібернетиці. Вони були найперспективнішими і базувалися на відтворенні механізму діяльності мозку людини. Ці концепції лягли в основу Національної програми інформатизації, прийнятої Верховною Радою України в 1998р.

На жаль, сьогодні виконання Національної програми інформатизації втратило інтелектуальну складову і звелося переважно до впровадження систем транспортування інформації, тобто телекомунікаційних систем і систем зв'язку. Вирішення цього питання дуже важливе, але не основне, бо якщо звести все до цього, нам залишиться роль звичайних, певним чином - залежних користувачів, а не ідеологів і розробників інформаційних систем.

Водночас, такі важливі завдання, як розроблення стратегії розвитку України, розроблення державного бюджету, міжгалузевих балансів та інші питання державного будівництва, - це складові інтелектуальних кібернетичних проблем. Саме ці складові в нинішній державній політиці інформатизації відсутні, тоді як значний інтелектуальний потенціал НАНУ й університетів України в цій сфері не використовується.

Тому, Національна програма інформатизації, будучи прогресивною на час її прийняття, сьогодні потребує суттєвого доопрацювання, оновлення і доповнення, особливо в частині трансформації інформаційного суспільства в суспільство, що ґрунтується на знаннях.

Окрім того мають бути введені нові принципи управління національною програмою інформатизації, які б передбачали її надгалузевий характер, пріоритетність цієї програми для економічного і суспільного розвитку країни та підвищену відповідальність органів державного управління за її виконання.

3. Мета відкритого проекту.

Метою відкритого проекту "Стратегія розвитку в Україні інформаційного суспільства та суспільства, що ґрунтується на знаннях" є формування дієвої державної політики в країні, спрямованої на розроблення системи державних пріоритетів у цій галузі, структурну перебудову економіки з розширенням її інтелектуальної, інформаційної складової, та підвищення частки нових знань у виробництві конкурентоспроможної продукції, створення законодавчого поля і низки нормативних і відомчих актів, для унормування цієї сфери діяльності в країні і на зовнішній арені.

4. Принципи організації відкритого проекту

Відкритий проект "Стратегія розвитку в Україні інформаційного суспільства та суспільства, що ґрунтується на знаннях" має започатковуватися і виконуватися виходячи з наступних принципів:

проект має ґрунтуватися на громадський ініціативі, бути затребуваним суспільством, зрозумілим йому і підтримуватися усіма гілками влади, органами державного управління та його відомствами, академіями наук України, професійними громадськими організаціями і фахівцями, що працюють у зазначеній галузі;

результати виконання проекту призначаються для законодавчої гілки влади та органів державного управління для здійснення ними ефективної політики, спрямованої на економічний і суспільний розвиток держави на основі застосування найновіших можливостей, що надає інформаційне суспільство та суспільство, що ґрунтується, засноване на знаннях;

про започаткування проекту, його мету, етапи виконання та інші особливості має широко інформуватися суспільство через засоби масової інформації, регулярні громадські обговорення, семінари та конференції професіоналів;

проект має бути відкритим для участі усім бажаючим установам, науковим, громадським товариствам та організаціям, вченим, освітянам, практикам, фахівцям, що працюють у зазначеній галузі;

виконання проекту має координуватися робочим органом, до складу якого повинні входити провідні вчені і педагоги, представники бізнесу, громадських організацій та органів державної влади, які мають відношення до даної галузі, відомі політики та громадські діячи;

виконання проекту має здійснюватися за усіма доступними формами, включаючи найновіші з них: - інтернет-конференції, інтернет-форуми, відеоконференції та інші;

проект має орієнтуватися на розвиток традиційних, базових галузей економіки України: машинобудівної, металургійної, хімічної, сільськогосподарської та інших. Це є принциповою позицією, оскільки за умов перехідної економіки, розвивати невагому економіку в Україні в відриві від базових галузей неможливо. Чисте генерування знань, їх патентування та реалізацію в формі ліцензій на зовнішньому ринку для України на даному етапі не є реальним. Нові знання мають максимально спрямовуватися на швидкий, високотехнологічний розвиток базових, пріоритетних галузей, і лише реалізація продукції цих галузей на зовнішніх ринках може принести економічний ефект для України. На наступних етапах поступу економіки України мають бути передбачені подальші фази розвитку інформаційного суспільства, та суспільства, що ґрунтується на знаннях;

результатами виконання проекту має стати державна політика, реалізована у формі системи державних пріоритетів, низки законів України, нормативних і відомчих актів, нових підходів до структурної перебудови економіки країни, виконання наукових досліджень та організації підготовки і перепідготовки кадрів;

проект має стати неперервним у часі з постійним доповненням новими можливостями, що надає розвиток інформаційного середовища та постійним продукуванням практичних результатів для економіки та суспільної сфери України.



 

 

 


       
Copyright 2003, Українська Федерація Інформатики, Всі права захищені,
Дизайн - ds Підтримка - WebMaster